Персональний сайт Матяшевської Надії

        Технологічна освіта – особливий аспект життя, який водночас є предметом, засобом і результатом життєвої активності.  Формування  технологічної освіти у значній мірі залежить від тих освітніх технологій, які  ми використовуємо в процесі навчання. Ураховуючи те, що учень, як суб’єкт  навчання, отримує від педагога певні орієнтири процесу засвоєння знань, а більшість інформації має здобувати сам, основу освітнього процесу складають інноваційні технології, зорієнтовані як на знаннєвий, ціннісний,  діяльнісний компоненти, так і на особисту творчість школяра. У процесі  навчання важлива не інноваційна технологія сама по собі, а те, наскільки її  використання допомагає в досягненні освітніх цілей. Формування всіх  ключових компетентностей відбувається на кожному уроці й неможливо  відокремити в чистому вигляді формування соціально-трудової, загальнокультурної, інформаційної від формування будь-якої іншої  компетентності. Акценти в трудовій підготовці учнівської молоді повинні  переміститися від тренувального навчання до формування та розвитку  творчої ініціативи, творчого пошуку, інтелектуального наповнення всього  змісту трудового навчання, створення реальних умов для реалізації  індивідуальних можливостей особистості кожного учня.      

      Центральною проблемою сьогодення залишається якість технологічної освіти, яка залежить не від об’єму засвоєних знань, умінь і навичок учня, а від оволодіння ключовими компетентностями, що складають основу соціалізації особистості. Саме це має стати кінцевим результатом освітньої  галузі «Технологія». У сучасних умовах компетентнісного підходу до рівня  освітньої підготовки учнів вирішального значення набувають сучасні  педагогічні технології (інтерактивні, проектні тощо), які передбачають їх  використання в процесі впровадження особистісно орієнтованого підходу.

      Застосування особистісно орієнтованої моделі навчання дозволяє  широко реалізувати такі принципи навчання, як науковість, доступність,  актуальність, наочність. Використання наочності на уроках трудового  навчання поліпшує запам’ятовування, а використання візуальних засобів  значно скорочує презентацію нового матеріалу. Використання ІКТ на уроках   дає змогу ознайомити учнів із сучасними інформаційними та виробничими   технологіями. Застосування комплекта програмного забезпечення Beads  Wisker (створення схем для вишивки хрестиком, бісером), Pablisher  (виконання публікацій), Paint (малювання ескізів), Power Point (оформлення  презентації), Test Master (для оцінювання), FreeMind (для створення та  роботи з опорними конспектами) дає змогу подавати учням більш  інформаційно-пізнавального матеріалу з тем навчальної програми, вивільняє  час для практичної роботи.

       При вивченні багатьох розділів програми доцільно широко  застосовувати випереджувальні завдання, що спонукатиме школярів до роботи з різними джерелами інформації (довідковою літературою, журналами, персональним комп’ютером).

      Під час вивчення учнями розділу «Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів із конструкційних матеріалів» широко застосовується продуктивне навчання, що базується на вільному виборі та зацікавленості, відповідає цілям випереджувального розвитку можливостей учнів, виховує в них активність, самостійність.

     Для реалізації продуктивного навчання на уроках ми використовуємо  індивідуальну, групову та колективну форми навчальної діяльності. Із метою  врахування індивідуальних особливостей учнів, розширення та поглиблення   знань на уроках використовуються диференційовані завдання. Найглибшим  виявом диференціації є реалізація принципу індивідуалізації, який дає  можливість розвинути талант кожної дитини.

        Ефективність навчально-виховного процесу в значній мірі залежить від    рівня фахової майстерності педагогів. Якісний склад учителів трудового   навчання за основними параметрами наведений у діаграмі. Значна нестача фахівців пояснюється, в основному, тим, що сумарної кількості годин, відведених на вивчення трудового навчання, недостатньо  для повного тижневого навантаження однокомплектної школи.

    Для підвищення якості викладання предмета необхідно створити вчителям-   сумісникам умови для підвищення кваліфікації, активізувати роботу  районних методичних об’єднань з ними.

Викладання трудового навчання  у 2013/2014 навчальному році

      Викладання трудового навчання в загальноосвітніх закладах області   здійснюється відповідно до таких нормативних документів:  Закон України «Про загальну середню освіту»;    Концепція профільного навчання в старшій школі;   Державний стандарт базової і повної середньої освіти (освітня галузь  «Технологія»);    Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Трудове навчання.   5–9 класи. Нова редакція (авт.: В. М. Мадзігон та інші);   Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Трудове навчання.  5–9 класи (за новим стандартом);

     Кадрове забезпечення викладання  трудового навчання  нефахівці  фахівці  Навчальна програма. Технології. 10–11 класи. Для загальноосвітніх    навчальних закладів. Затверджено Міністерством освіти і науки України (наказ від 22. 02. 2008 № 122).

       Типовими навчальними планами для загальноосвітніх навчальних    закладів на вивчення трудового навчання передбачено:

        o у 5 класі – 2 год. на тиждень;

        o у 6, 9 класах – 1 год. на тиждень;

        o у 7–8 класах – 2 год. на тиждень;

        o  у 10–11 класах (незалежно від профілю) – 1 год. на тиждень;

         o у 10–11 класах технологічного профілю – 6 год. на тиждень.

Викладання трудового навчання у 5-му класі

     Нова навчальна програма з трудового навчання спрямована на  досягнення головної мети трудового навчання в середній школі, а саме:  формування технологічно освіченої особистості, підготовленої до   самостійного життя і активної перетворювальної діяльності в умовах  сучасного високотехнологічного, інформаційного суспільства.

   Зміст предмета має чітко виражену прикладну спрямованість і       реалізується переважно шляхом застосування практичних методів і форм   організації занять.       Трудове навчання у 5 класі базується на практичній діяльності учнів.   Практичні роботи бажано проводити на кожному уроці. Їх зміст визначається вчителем самостійно залежно від теми уроку та виду робіт, що виконуватимуться під час уроку. Засвоєння теоретичного матеріалу доцільно  проводити під час практичних робіт, не витрачаючи на це окремого  навчального часу. Однак не виключається можливість проведення уроків  засвоєння нових знань, під час яких учитель може розкрити навчальний  матеріал усього модуля або його окремої частини. Такі уроки в навчальному  процесі можуть бути поодинокими.  Завдяки своїй спрямованості на реалізацію принципу варіативності  програма дозволяє планувати навчальний матеріал відповідно до  матеріально-технічного та кадрового забезпечення навчального процесу,  віково-статевих особливостей учнів та їхніх інтересів. Вона містить  обов’язкову для вивчення складову та варіативну складову.

    Обов’язкова для вивчення складова обирається школою із  запропонованих блоків залежно від умов поділу на групи хлопців і дівчат,  кадрового забезпечення та інтересів учнів. Для 5 класу пропонується на вибір два блоки:

                       Блок 1. Технологія виготовлення виробів із фанери та ДВП.

                       Блок 2. Технологія виготовлення виробів з аплікацією.

 Обидва блоки містять чотири розділи:

     Основи матеріалознавства.

     Технологія виготовлення виробів.

     Основи техніки, технологій і проектування.

     Технологія побутової діяльності.

    Під час вивчення розділу «Основи матеріалознавства» учні ознайомляться з тими матеріалами та їх властивостями, які будуть використовувати в роботі під час освоєння обраного блоку.

    Розділ «Технологія виготовлення виробів» є основним у кожному блоці. Під час його вивчення учні ознайомлюються з послідовністю виготовлення виробу, операціями, інструментами, пристосуваннями, які при цьому застосовуються, виготовляють виріб.

    Розділ «Основи техніки, технологій і проектування» ознайомлює учнів із технікою, механізмами, машинами, сучасними технологіями та  процесами. У цьому розділі також передбачено вивчення основ проектної   діяльності, яка буде впроваджуватися при вивченні варіативних модулів.

     Тему «Основи проектної діяльності» доцільно вивчати останньою темою обов’язкової для вивчення складової, після якої відразу планується вивчення варіативних модулів.  Для набуття учнями корисних навичок програмою передбачено розділ

     «Технологія побутової діяльності». Особливість цього розділу полягає в   тому, що його можна вивчати в будь-який час (на початку вивчення курсу, після вивчення базового блоку, у кінці вивчення курсу), не порушуючи при цьому календарний план. Але слід зазначити, що розділи «Основи матеріалознавства», «Технологія виготовлення виробів» та «Основи техніки, технологій і проектування» викладаються в послідовності, зазначеній у програмі. Порядок вивчення розділів і тем обов’язкової для вивчення складової визначено навчальною програмою.

                         5 клас

Обов’язкова для вивчення складова. Обирається один блок (26 год.)

1. Технологія виготовленнявиробів із фанери та ДВП (26 год.)

2. Технологія виготовлення виробів з аплікацією (26 год.)

Варіативна складова. Два модулі (40 год.)

Варіативний модуль 1 (20 год.)

Варіативний модуль 2 (20 год.)

Резерв часу (4 год.)

   Блок 2. Технологія виготовлення виробів з аплікацією

Освоєння варіативних модулів здійснюється на основі проектно-технологічної діяльності. Варіативні модулі обираються за-лежно від  матеріально-технічного та кадрового забезпечення навчального процесу,  бажання учнів, регіональних традицій. Варіативні модулі, які пропонуються  для вивчення у 5 класі:

1. Технологія виготовлення народної ляльки.

2. Технологія виготовлення м’якої іграшки.

3. Технологія виготовлення виробів, оздоблених об’ємною аплікацією.

4. Технологія виготовлення вишитих виробів.

5. Технологія виготовлення швейних виробів (машинним способом).

6. Технологія приготування страв.

7. Технологія плетіння з бісеру.

8. Технологія виготовлення виробів із бісеру на дротяній основі.

9. Технологія писанкарства.

10. Технологія виконання електротехнічних робіт.

11. Технологія оздоблення виробів художнім випалюванням.

12. Технологія виготовлення виробів із тонкого листового металу.

13. Технологія виготовлення виробів із дроту.

14. Технологія виконання аплікації із природних матеріалів.

15. Технологія виготовлення дерев’яної іграшки.

16. Технологія виготовлення виробів із деревини та деревних матеріалів (способом ажурного випилювання).

17. Технологія виготовлення сувенірів із деревних матеріалів.

18. Технологія виготовлення виробів способом металопластики.

19. Технологія виготовлення макетів споруд із деревини та деревних матеріалів.

20. Технологія вирощування рослин (квітів) та догляд за ними.

21. Технологія догляду за тваринами.

22. Технологія оздоблення виробу елементами геометричного різьблення.

        Із зазначеного переліку для 5 класу слід обрати по 2 варіативні модулі, на освоєння яких відводиться по 20 годин нав-чального часу. Освоєння варіативних модулів відбувається за окремо розробленими програмами до них.

     Уся проектна документація (зображення виробу, розрахунок матеріалів, послідовність виготовлення тощо) учнями 5 класу виконується в робочих зошитах.

     Резерв часу, передбачений програмою, учитель може використати на підсилення окремих складових навчальної програми на свій вибір.